Актуальні проблеми дошкільної педагогіки

На рубежі другого і третього тисячоліть людство опини¬лося перед принципово новими цивілізаційними виклика¬ми, які потребують відповідних знань, внутрішньої готов¬ності особистості, уміння адекватно оцінювати ситуацію і діяти. Одним із таких викликів є глобалізація (франц. — загальний, всесвітній), яка виявляється у розширен¬ні й поглибленні міжнародних зв’язків, взаємозалежнос¬ті суб’єктів світового співтовариства, в наявності багатьох проблем, які вийшли за межі окремих держав і стосуються інтересів усього людства, в усвідомленні цілісності, єднос¬ті цивілізації. Це відкриває нові можливості для націй, держав, індивідів, водночас посилює і ризики, небезпеки. Такими небезпеками можуть бути масштабні екологічні катастрофи, обвали національних валют, міжнародний те¬роризм, згубні наслідки яких поширюються далеко за ме¬жі територій, на яких вони відбуваються.
Усе це пред’являє принципово нові вимоги до людини сучасного, як його називають — постіндустріального, ін¬формаційного суспільства, що мусить обов’язково врахо¬вувати і педагогіка, в тому числі дошкільна. Безперечно, у цих умовах на передній план виступає необхідність гу-манітаризації всіх сфер соціальної діяльності людини, розширення сфери реалізації культурно-історичних чин¬ників.
Фахівці різних галузей сучасної науки пов’язують проблеми духовного прогресу людства з ученням академіка Володимира Вернадського (1863—1945) про ноосферу як «мірило уявлень людства про справедливість». Людську цивілізацію він охарактеризував як «величезну нову геоло¬гічну силу в історії людства», яка вирішує долю природи, всієї планети і свою долю завдяки звільненню людської думки від невиправданих соціальних обмежень. За його пе¬реконаннями, майбутнє людства пов’язане з інтегруванням соціально-культурного і природничо-наукового мислення, що є передумовою формування загального планетарного, космічного мислення, усвідомлення того, що неодмінною умовою виживання і прогресу людства є втілення ідеалу людини, якій притаманна духовність, усвідомлення своєї відповідальності, прагнення до досконалості.
Серед актуальних питань дошкільної педагогіки проб¬лема екологічного виховання; виховання в дусі миру; ор¬ганізація вільної життєдіяльності дітей; запобігання негативізмів поведінки і виникнення шкідливих звичок; тендерний підхід та ін. Інтеграція дитини в суспільство, збереження її життя і здоров’я — ці проблеми визначаль¬ні у всіх сучасних цивілізованих державах Європи, Азії та Америки.
Згідно з Державною національною програмою «Освіта. Україна XXI століття» реформування має охоплювати комплексне вивчення проблем родинного і суспільного ви¬ховання в сучасних соціальних умовах; встановлення ві¬кових нормативів фізичного, психічного та духовного роз¬питку дітей; створення організаційно-методичної служби сім’ї, оптимальних науково-методичних умов діяльності дошкільних закладів різних типів; оновлення змісту, форм і методів виховання і розвитку дітей.
Державна політика у цій сфері орієнтує на обов’язки вість дошкільної освіти, гуманізацію педагогічного процесу, створення сприятливих умов для розвитку дітей, забезпечення єдності роботи батьків, дошкільного закладу, громадськості у їхньому вихованні, оновлення змісту підготовки педагогічних кадрів, удосконалення умов фінансування дошкільного виховання та управління.
З урахуванням сьогоденних реалій створено держак ний стандарт дошкільної освіти — Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Коментар до нього, триває робота над науково-методичними засадами формування особистості дитини в дошкільні роки.
У цьому контексті розгортаються і наукові дослідження у галузі дошкільної педагогіки.
Погляд сучасної педагогічної науки спрямований перед усім на проблеми: оптимізації засад науково-методичного забезпечення педагогічного процесу в дитячому садку, особистісно-орієнтованого підходу у вихованні, розвитку в дитини духовності як домінуючого начала в структурі особистості, роботи з обдарованими дітьми, дослідження педагогічних умов повноцінного фізичного і психічного роз витку дитини в дошкільні роки. Потребують вирішення проблеми компенсаторного виховання і навчання дітей, які мають вади розвитку.
Завдяки відкритості суспільства актуалізуються порів¬няльно-педагогічні дослідження, метою яких є вивчення за¬рубіжної педагогічної теорії і практики дошкільної освіти.