Декоративний розпис Уманщини

Уманщина має свої давні глибокі джерела народної творчості,які особливо яскраво виявляється у декоративному розписі на стінах, або, як ще називали цей вид малювання, «настінні» розписи, та в «мальованках» на папері. З 1917 по 1923 і аж до 30-х років були виявлені ( Н.І. Горбачевським і К.І. Кржемінським) неймовірно гарні розписи хат на Уманщині.
К.І. Кржемінський звернув увагу на оригінальність уманських настінних розписів, їх відмінність від розписів на інших територіях.
В уманських розписах квітка дещо примітивна і за будовою, і за формою кожної деталі; разом з тим, рослинний орнамент Уманщини дещо ближчий до природи. В цих розписах більше візерунчасті, легкості, чому сприяла і кольорова гама, яку найчастіше створювали майстрині. Вони малювали саморобними фарбами: білою, жовтою, рожевою (виготовленими з глини), а також добавляли сажу, синьку, зеленку, дістаючи різні кольори.
Орнаменти настінних розписів Уманщини на початку 20-х років відомі з малюнків художника, мистецтвознавця і педагога К.І. Кржемінського та його учнів з Камянець-Подільської художньо-промислової школи ім.. Г. Сковороди.
Значно розширили і поглибили уявлення про орнамент настінних розписів на Уманщині малюнки, зроблені у 1921 -1923 рр. М.І. Горбачевським, який навчався тоді в Уманській школі народного мистецтва.
Нині у фондах музею народної архітектури та побуту України зберігається 176 акварельних малюнків настінних розписів Уманщини, що були передані вдовою М.Т. Горбачевсього наприкінці 1970р.
Народне декоративне мистецтво, в якому живуть батьківські традиції національної культури, любов до природи, фантазія та поетичність, розкриває нам світ краси і мудрості. На Уманщині цим мистецтвом займались талановиті народні майстри — сестри Ірина та Софія Гоменюк. Неповторний

світ власних образів, світ краси створює уманчанка Олена Василівна Поліщук, чия виставка в Уманській картинній галереї мала назву «Щедрий голос природи змалку слухаю я». Як бджола, добуваючи з квітів нектар, перетворює його на мед, так Олена Василівна з квітів життя створює квіти мистецтва, її квіти пахнуть луками і лісами, це квіти людської радості, а птахи в неї співають. Олена Поліщук у своїй творчості намагається втілити ті почуття, які живуть в народі, у його фольклорі. Але вона не ілюструє фольклор, а творить нові естетичні образи у чарівному світі народного живопису. Особливе місце в її роботах посідає фон. На фарбовану фоні виграють червоним, зеленим, жовтим відтінками розкішні квіти, півні, павичі. Всю творчість пронизує любов до української пісні. І ніби розцвітає український репертуар у ії роботах: «Чорнобривців насіяла мати», «Хата моя, біла хата», «Ой, хмелю», «Знову цвіте матіола»,»Зелене жито,зелене», «Задивився журавель», «Прилетіла ластівка», «Роде мій, красний».
А народилася Олена Василівна в 1949р. в селі Яблунівка, Лисенського району, на Черкащині, в селянській родині, де шанувалася книга і кольоровий олівець, пісня й одвічна робота у полі на левадах, у лісі. З дитинства вкарбувались у душу і серце символи України-хлібна пшенична нива, папороті квітка-диво, сонце-сонях, чорнобривці і мальви, калина і верба, мамина колискова, і народна мудрість жити за правилом «все, що для себе, -то на рік, що для людей-то все на вік».
Закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. М. Горького. Працювала викладачем методики фізичного виховання — методистом педагогічної практики в Уманському гуманітарна -педагогічному коледжі, демонструвала виставки своїх робіт студентам і викладачам.
З 1992 року працює викладачем в Уманському державному педагогічному університеті. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільної освіти, майстер декоративного розпису, член національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Розписом майстриня займається з 1983р. Наслідуючи традиції відомих земляків-художників Макара Мухи, Тамари Гордової, сестер Гоменюк, художниця працює в особистій манері. її творчість-то гімн земній красі України. Розписи Олени Василівни знають не тільки в Умані, а йу Каневі, Черкасах, Києві, закордоном-у Польщі, Німеччині, Франції.
Звертається художниця і до дитячої тематики. Із задоволенням розглядають дітлахи картини -«Диво-квітка», «Ходить кво4ка біля кілочка», «Два півники», «Ой заграйте дударики».
Добрі, розумні очі, лагідна та усміхнена, щедра на добре слово і поради — такою знають Олену Поліщук освітяни Черкащини.