Фізичні вправи

Організм дошкільника потребує актив¬ної рухової діяльності. Цю його здатність характеризують як «природну стихію» дитини (Ю. Аркін). Фізичне вихован¬ня здійснюють, використовуючи спеціально підібрані, мето¬дично правильно організовані, керовані педагогом рухи і складні види рухової діяльності — фізичні вправи. Вони відчутно впливають на дитину, розвиваючи її рухові уяв¬лення, увагу, мислення, волю, емоції, спричиняючи пози¬тивні зміни у роботі серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, викликаючи почуття бадьорості, радості. Фізичні вправи як специфічний засіб фізичного виховання справляють ефект лише за комплексного використання з оз¬доровчими силами природи та гігієнічними факторами.
До фізичних вправ, які використовують у вихованні ді¬тей дошкільного віку, належать гімнастика, ігри рухливі та зі спортивними елементами, спортивні вправи, елемен¬тарний туризм. У дитячому садку основними фізичними вправами є гімнастика.
Гімнастика — система фізичних вправ, яка сприяє загальному розвитку організму та зміцненню здоров’я.
З її допомогою формуються життєво необхідні навички рухової діяльності, фізичні якості. Її компонентами є ос¬новні рухи, загальнорозвиваючі вправи, шикування і пе¬решикування, танцювальні вправи. До основних рухів на¬лежать ходьба, біг, стрибки, повзання і лазіння, метання і ловлення, вправи на збереження рівноваги, які збагачу¬ють руховий досвід дітей, дають їм змогу вільно діяти у
навколишньому середовищі, виховують впевненість у сво¬їх силах, спритність, швидкість, сміливість. Загальнорозвивальні вправи використовують для рівномірного розвит¬ку м’язової системи і всебічного впливу на організм дити¬ни. Кожна вправа, як правило, діє на розвиток і зміцнення конкретних груп м’язів (рук і плечового поясу, ніг, тулуба тощо), тому їх підбір має забезпечувати розвиток усіх груп м’язів дитячого організму. Шикування, повороти і пере шикування використовують для раціонального й організо¬ваного розміщення дітей під час занять. Вони сприяють вихованню дисциплінованості, формуванню правильної постави, легкої ходи. Танцювальні вправи розвивають лег-кість, ритмічність рухів, правильну поставу.
Останнім часом у багатьох дошкільних закладах вико¬ристовують гімнастику ушу, яка поєднує базові рухи тіла, тренування дихання, самомасаж. їх включають до підго¬товчої частини фізкультурних занять, а окремі елементи — до заключної (вправи на розслаблення).
Важлива роль у фізичному вихованні належить рухли¬вим іграм, завдяки яким діти вчаться використовувати свої знання і вміння у незвичних ігрових умовах. У дитя¬чих дошкільних закладах найчастіше організовують сю¬жетні та безсюжетні рухливі ігри, ігри спортивного харак¬теру (баскетбол, теніс, бадмінтон та ін.), ігри зі співом, хо¬роводні ігри.
Для підготовки дітей до занять спортом, розвитку різ¬номанітної самостійної рухової діяльності й активності, загартовування використовують спортивні вправи (пла¬вання, катання на лижах, ковзанах, велосипеді тощо).
Елементи туризму (пішохідні та лижні прогулянки за межі території дитячого садка) мають на меті удосконален¬ня рухових навичок, опанування навичок орієнтації на місцевості, підвищення рухової активності дітей.
Головною передумовою формування всебічно розвине¬ної, здорової дитини є достатній рівень рухової активності під час усіх форм організації фізичного виховання (ранко¬вої гімнастики, фізкультурних занять, днів здоров’я, рух¬ливих ігор, фізкультурних пауз і фізкультурних хвилин, спортивних свят і розваг). Це актуалізує необхідність ком¬плексного використання фізичних вправ з метою створен¬ня умов для найбільшої рухової активності дитини, до¬цільної зміни моментів напруження і розслаблення, фізич¬ного навантаження і відпочинку.
Комплекс засобів фізичної культури утворює руховий режим дитячого садка, який передбачає послідовне збільшення фізичних навантажень протягом дня. За даними на¬укових досліджень, недостатнє моторне навантаження (до 50 %), тобто так званий пасивний руховий режим (Т. Дмитренко), спричинює відставання у фізичному розвитку дітей. Для посилення рухової активності використовують навчаль¬но-виховну роботу (заняття, індивідуальну роботу, рухливі ігри, ранкову гімнастику та ін.) і самостійну рухову діяль¬ність (розваги, спортивні свята, самостійні рухливі ігри, спортивні вправи), прогулянки та ін.
Відповідно до функціональних потреб дитячого орга¬нізму оптимальні норми рухового режиму в різних органі¬заційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, фізкультурні хвилинки, не менше трьох рухли¬вих ігор на день, спортивні вправи тощо) в усіх вікових гру¬пах протягом дня становлять: влітку — 18—20 тис. кроків, восени — 15—16,5 тис, взимку — 16,5—18 тис, весною — 16—17,5 тис кроків.
Протягом дня у рухливі ігри слід вносити певні зміни й ускладнення. Якщо протягом 2-х — 3-х днів підряд нічого не змінювати у проведенні ігор, рухова активність дітей буде знижена на 18—32 %. Отже, раціональний руховий режим дітей забезпечується комплексом усіх організацій¬них форм фізичного виховання.
Під час фізкультурних занять, ранкової гімнастики, рухливих ігор корисні дихальні вправи, використання елементів точкового масажу, вдихання фітоароматів, вправи для розслаблення м’язів тіла під спокійну мелодію, вправи для розвитку дрібних м’язів рук, ніг.
Норми фізичного розвитку дітей містяться у програмах їх виховання у дошкільних закладах. Автор системи сі¬мейного виховання дітей Б. Нікітін пропонує у з’ясуванні рівня фізичного розвитку дітей послуговуватися «індек¬сом справедливості», який ураховує зріст, масу тіла, вит¬ривалість дитини. Його визначають у природних умовах, під час ігор і подолання перешкод (лазіння по деревах, пе¬рехід через канаву тощо).
Програма Е. Вільчковського «Здоровий малюк» пропо¬нує різноманітні фізичні вправи для дітей від народження до трьох років, а також необхідне для них фізкультурне об¬ладнання, що робить її придатною для використання вихо¬вателями і батьками. Програма «Будь здоровий, малюк!» Е. Вільчковського і Н. Денисенко зорієнтована на дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, передбачає відпо¬відні оздоровчі, освітні, виховні напрями. «Програма з фі¬зичної культури для дошкільних закладів фізкультурно-оздоровчого напрямку» Е. Вільчковського має на меті створення у дошкільному закладі режиму підвищеної ру¬хової активності дітей 3—7 років завдяки впровадженню різноманітних форм фізичного виховання, пропонує мето¬дику визначення морфологічних показників і функціо¬нального стану організму дитини.
Педагог-новатор Микола Єфименко вважає, що осно¬вою кожного заняття має бути ігрове дійство з ненав’язли¬во вплетеними у нього елементами навчання, розвитку, корекції, оздоровлення, виховання. Завдання педагога полягає в такій організації заняття, щоб діти засвоювали передбачений програмою матеріал підсвідомо, із задово¬ленням рухаючись, граючись. Ігровий підхід, за його пе-реконанням, повинен стати провідним в усіх аспектах ро¬боти, передусім у діагностиці фізичного розвитку дітей: кожне рухове завдання педагога має бути маленькою теат¬ральною ігровою сценою. Цій меті підпорядковані розроб¬лені автором тренажери і вправи, ігрова термінологічна мова, якою повинен користуватися педагог, навчаючи ді¬тей рухів.
Різноманітність засобів фізичного виховання передба¬чає необхідність знання особливостей кожної дитини, пос¬тійний аналіз змін у дитячому організмі, внесення відпо¬відних коректив, що можливе за безумовної єдності інте¬ресів і зусиль вихователів, батьків, медичних працівників.