КДТ в роботі з дошкільниками

Авторський підхід до структури заняття передбачає введення чотирьох структурної організації фронтального заняття, в якій у взаємозв’язку вирішувалися б питання формування всіх видів діяльності: спілкування, пізнавальна, перетворювальна, оцінно-контрольна, художня. Розроблена  послідовність діяльнісних кроків називається комунікативно-діяльнісною технологією навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування в дітей дошкільного віку (далі – КДТ). Ми підтримуємо точку зору О.О. Леонтьєва, що процес навчання – це процес діяльності дитини, спрямований на становлення її свідомості особистості в цілому. Саме це і є діяльнісним підходом в освіті.  Процес навчання є завжди навчання діяльності. Включення дитини в навчально-мовленнєву діяльність на основі методу рефлексії створює умови не тільки для формування в неї готовності до саморозвитку, але й для формування стійкої системи знань і системи цінностей (самовиховання). КДТ навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування передбачає:

Запропонована  технологія дозволяє забезпечити: наступність лексико-граматичного матеріалу на смисловому та комунікативному рівнях володіння комунікативними навичками; систематичність презентації лексико-граматичного матеріалу на всіх етапах його засвоєння; сполучуваність системно-мовного (фонетика, лексика, граматика), функціонально-мовленнєвого (зв’язне мовлення) і комунікативного аспектів в навчанні; вихід на більш високий щабель мовленнєвого спілкування як прикінцевої мети технології.

Склад комунікативно-діяльнісної технології – не сукупність методів, а покрокова діяльність, яка приводить до необхідного результату, що можливо лише з опорою на об’єктивні стійкі зв’язки різних сторін освітнього процесу.

Інтерактивне заняття  ґрунтується на чотири структурному підході.
 1. Етап спілкування. Мотивація. Презентація теми заняття.

Мета – сфокусувати увагу дітей на завданні і викликати інтерес до нього; забезпечити розуміння дітьми змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони можуть досягти на занятті, чого від них очікує вихователь. Використати запитання, короткі історії, невеличке завдання-проблему тощо (до 3 хв.).

  1. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації.
    Мета – дати дітям достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичне завдання (актуалізація знань). Доречне невелике опитування (до 5 хв.). Вихователь – транслятор, фасилітатор, знаходиться “над” дітьми).
  2. Етап перетворювальної діяльності.Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Мета – практичне засвоєння матеріалу. Послідовність проведення цього етапу: інструктування – ознайомлення з метою і правилами вправи, послідовністю дій і кількістю часу на виконання завдання; з’ясування необхідності індивідуальної допомоги; об’єднання у групи за певною ознакою (критерієм) або розподіл ролей; виконання завдання (вихователь – організатор, консультант, ведучий, знаходиться поруч або разом із дітьми тощо); презентація результатів роботи (до 12 хв.).

  1. Етап оцінно-контрольної діяльності.

Мета: обговорення з метою усвідомлення виконаної роботи, звернути увагу на збігання (або навпаки) очікуваних і одержаних результатів. Запитання до дітей: що нового дізналися; як це можна буде використати тощо (до 3 хв.). Примітка. Модель розроблено К.Л. Крутій. Систему завдань, що пропонуються дітям, можна умовно назвати “Про що ми дізналися? Чого ми навчилися?”.

Для полегшення  оцінювання дітьми К.Крутій  рекомендує скористатись значками

Висновок. Запропонована концептуальна модель організації заняття на основі комунікативно-діяльнісного підходу дозволяє вихователеві вибудувати свою роботу відповідно до вимог освітнього процесу, зробити її більш прогнозованою, ясною й структурно зрозумілою.

 

Comments are closed.