Осіннє свято для середньої групи

Сценарій осіннього свята для середньої групи

«Осінній Бал»

Під музику «Листья желтые» діти заходять до залу.
Ведуча      Осінній бал! Осінній бал!
Сьогодні всіх він тут зібрав.
Нудьгувати й сумувати не дамо.
Зараз грати й танцювати почнемо.
 Дитина      Осінній бал – це як нічна зоря,
Чарує барв яскравих переливами.
Листки в повітрі ніби промовляють:
«Ми нашу землю робимо красивою»

Пісня «Осінь»

Діти сідають на стільці.
 Ой, як гарно навкруги.
В золоті сади, луги.
Одяг хто подарував?
Хто їх так розмалював?

Уночі, як нам не спиться,
Ходить, чув я, чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм,
Все у шати одягає.

І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так все золотом заллється.

Це красуня чарівна
Чи то фея, чи царівна?
Осінню красуня зветься!
Де ж вона, як їй живеться?

Ведуча: Мабуть вона ось-ось з’явиться.

Під музику «Пісня Шапокляк» заходить Шапокляк.



Шапокляк: Ну що, впізнали мене, діточки? Що осіннього балу захотілося? Не буде балу-карнавалу. Не прийде до вас осінь.

Ведуча: Як це так не прийде? Що ти вже накоїла?

Шапокляк: Та нічого я не робила. Вона сама не хоче до вас йти.

Ведуча: Такого бути не може. Вона нам листа прислала, що хоче з нами зустрітися на балу.

Шапокляк.: Ах ,та ви мені не вірите. Та я на вас зараз зливу напущу, ви і самі повтікаєте.

 Звучить запис грому і дощу.
Дівчатка  беруть парасольки

Ведуча: Діти, а хіба ми боїмося дощу?

Діти: Ні!

 

Вірші : По доріжках, по стежинках

З неба падають краплинки,

Та нас дощик не лякає,

Парасольки гарні маєм!

 

Ми дощу не боїмося,

Ось тепліше вберемося,

Мокроступці на ногах

Парасольки у руках!

 

Гарненькі парасольки

Усюди їх багато.

Коли Негода хлюпає,

Для них це справжнє свято!

 

Виконується танок «Пусть падають капли».

Шапокляк: А я вам тут калюжі пороблю і ви не зможете більше танцювати і грати.

Шапокляк розкидає обручі.

Ведуча: А ми з цими калюжами пограємо. Правда, діти?

Діти: Так!

Ведуча: Нам калюжі не страшні, бо ми маємо калоші.

Проводиться гра «Калюжі та калоші»
                    ( В останній раз дитина змагається з Шапокляк)

Шапокляк: Ви мене так потішили…
Ну добре, заберу я калюжі.

 

Ведуча: Ми теж знаємо дощову гру «Краплинки» , можеш і ти з нами пограти.

 

                                 Гра «Веселі краплинки

 

Шапокляк: Діти, не така я вже й зла. Я теж хочу стати такою доброю і чемною, як ви. Але не знаю, як це зробити. Навчіть мене будь ласка.

Ведуча: Діти, навчимо?

Діти: Так!

Дитина: Не зневажай, зла не бажай нікому,
Ділись останнім і добро твори.
Будь справедливим, чесним будь в усьому,
І щире слово людям говори.

Ведуча: А ще тобі потрібно запам’ятати деякі слова.

Шапокляк: Які слова?

Ведуча: Діти тобі підкажуть.

1. Зазеленіє старий пень, коли почує…
(Добрий день)
2. Розтане навіть льоду глиба від слова теплого …
(Спасибі)
3. Розтопить серце всякого сердечне слово…
(Дякую)

Шапокляк: Спасибі вам діти, я все запам’ятала. Я спробую виправитися.

Ведуча: Шапокляк, ну якщо ти вже хочеш стати доброю, то може  підкажеш, чому Осінь не прийшла на бал, що ти з нею зробила?
Шапокляк Та нічого особливого – просто фарби у неї забрала. Терпіти не можу всякої там різнокольоровості.

Ведуча:  А мені здається, що наші діти зможуть цьому зарадити, бо в нас є свої фарби.

-Діти, де ми можемо знайти фарби для осені?

 

Діти: На баштані!

 

Ведуча: Тоді швидко вирушаймо на баштан, там ми знайдемо яку фарбу?

 

Діти.Зелену!

 

Вірш На городі- дружній сміх

Є чому радіти.

Велетенські кавуни

Виросли за літо.

 

                                    Танок «Арбузный детский сад»

 

Ведуча: Дякуємо кавунчикам за зелену фарбу, а яку ще фарбу можна знайти на городі?

     Відповіді дітей.        

Ведуча:Усі овочі смачні та корисні, але найголовніша від усіх – картопля. Без неї —  їжа не їжа. Всі поважають її і цінують. Вона – королева столу.

 

                   Не приваблива, шишкувата,

А як прийде на стіл вона,

Скажуть весело малята:

Ну й розсипчаста, смачна.

 

                    Щоб спокійно зимувати,

Садять всі її багато ,

Люблять вранці й на обід .

Так і кажуть – другий хліб.

 

                                  Купуйте і їжте усі бараболю!

Варіте  і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб – усіх нагодує!

 

                       Пісня «Здравствуй, милая картошка!»

 

Про картоплю ми співати

Можем без зупинки.

Ох, стомились!Дайте нам

Хоч одну морквинку!

 

Гра «Хто швидше з’їсть морквинку» (у тата зав’язані очі, дитина годує його морквою)

 

Ведуча На городі ми побували, немало фарб там відшукали(помаранчеву, коричневу) Де ж ми ще будемо шукати фарби?

 

Діти.У  лісі!

Стоїть тихий і спокійний

Перед нами ліс осінній.

Пахне листям і росою

І прим’ятою травою.

 

А як пісеньку вітрище

Заспіває і засвище.

Закружляють у таночку

Усі гілочки й листочки.

 

                                    Пісня – танок «Танок осіннього листячка»

 

Ведуча: Дякую вам, листочки, за те, що принесли нам жовту та червону фарбу.
Шапокляк: Бачу діти ви гарно танцюєте. А я теж хочу навчитися танцювати. Ви мене навчите?

Діти: Так!

Ведуча: Діти не тільки тебе навчать, а ще й своїх батьків.

Проводиться гра «Танці з листочками».

Шапокляк: Як діти люблять своїх батьків! Як вони за них вболівали!

Ведуча: Так, Шапокляк, наші діти виховані добре, не те що деякі.
І навіть сьогодні не забули про своїх мам, і приготували для них подарунки.

Діти дарять мамам намисто з горобини.


Ведуча А ще нам потрібна зелена фарба. Хто ж нам її принесе — підкаже загадка.

На ставку — зелені стриби…
Ні-ні-ні! Вони — не риби,
І не раки, і не краби,
То —  веселі наші ….(жаби)

 

 

Жабка: Журилась під осінь
Малесенька жабка:

Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі — зелена-зелена!
Ведуча: Не сумуй, жабка! Ти повернула зелений колір, щоб ми врятували Осінь.

Ведуча: Але сьогодні жабка прийшла до нас не сама, а з другом.  Хто ж її друг, відгадайте!
Дитина:  В нього шубка з колючок,

Ніс,як гарний п’ятачок,
Має сіру спинку,

Очі – намистинки (їжачок)
Їжачок:   Познакомимся, друзья,
Ёж лесной, колючий – я!
Праздник осени настал,
Хорошо, что я узнал!
Я к ребятам так спешил,
Меня дождик намочил.
Но тропинку я нашёл,
Даже вовремя пришёл!
Пісня «Їжачкова парасолька»

 

Ведуча: Ось бачите, осінні фарби в нас є.

Шапокляк: Залишилось що-небудь осіннє намалювати. Але я малювати не вмію.

Ведуча: А наші дітки і їхні батьки нам допоможуть  намалювати осінні картини.
батьки малюють.

 

 

 

 

 

 

 

 



Заходить Осінь

Осінь: Добрий день! В добрий час!
Рада дуже бачить вас!
Я Осінь чарівна й ясна.
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю я в садах, в гаях.
Малюю всюди тут і там,
Щоб догодити, любі вам.
Щоб вміли ви красу кохати,
Щоб теж у руки пензлик брали,
Красу природи малювали.

Помічає Шапокляк.
А ти що тут робиш? Це ти мені всі фарби перемішала?

Шапокляк: Пробач мені, будь ласка Осінь. Обіцяю, я більше не буду тобі шкодити.

Осінь: Ну що діти? Пробачимо Шапокляк?
Діти: Пробачимо.

Осінь: Ну добре, залишайся на карнавалі, але як ти одяглась. Хто ж приходить на свято в чорному?

Шапокляк: Але у мене іншої одежі нема.

Ведуча: Осінь, а наші діти можуть її прикрасити кольоровими листочками і зробити її одежу по-осінньому святковою.

Проводиться гра «Прикрась костюм».

Осінь: Тепер і Шапокляк в святковому вбранні.

Шапокляк Хай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить,
Поговоримо про Осінь віршами
І хай музика ніжно звучить.

Дитина  Осінь на узліссі фарби розбавляла
Пензликом легенько листя малювала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени,
У красі осінній тільки дуб зелений!
Утішає ясен: — Не сумуй за літом!
Глянь, усі дерева в золото одіті.

Дитина Золота красуне, осінь – чарівниця!
По землі крокує, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює.

 

Осінь Я прийшла до Вас на свято

І хочу з вами танцювати.

 

                                ГРА «Чарівна хусточка »
Звучит весёлая музыка. Дети свободно двигаются по залу, танцуют. Музыка меняется на более тихую, спокойную. Дети приседают и закрывают глаза ладошками. Осень, расправив большой платок, обходит ребят и кого-нибудь из них накрывает платком.
Осень. Один , два, три! Хто сховався тут? Кажіть!
Не зівайте, а швиденько відповідайте!

 

Дети называют имя спрятанного под платком ребёнка. Если они угадали, Осень поднимает платок. Ребёнок, находившийся под платком, танцует под весёлую музыку, все ему хлопают. Играя в последний раз, Осень накрывает платком корзину с яблоками, незаметно внесённую в зал. Осень вновь произносит свои слова. Дети называют имя ребёнка, который, по их мнению, спрятался под платком.
Осень. Ні!  Всі дітки є . А що ж під хусточкою?
Діти. Яблука!

 

Осінь: Завершено бал!
В добру путь вирушаю.
На згадку про себе
Корзину залишаю.
Урожай  оцей багатий
Хай прийде у кожну хату!
Щоб усі ним ласували, —
І здоровя гарне мали!

До побачення!