Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти

Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснюють методист та інспектор.

Завдання методиста: ознайомлення зі станом роботи стосовно вивчен­ня рідної мови та відповідною документацією у дошкільних навчаль­них закладах (ДНЗ), де відбувається перевірка; складання плану робо­ти з надання методичної допомоги ДНЗ; робота з активом дошкільних працівників; надання методичної допомоги вихователям; проведення консультацій; поширення педагогічного досвіду; сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів; постійний контроль за якістю роботи з вивчення рідної мови.

При обласних управліннях освіти вихователі підвищують педагогічну кваліфікацію на місячних курсах, семінарах, конференціях. Вони та­кож ознайомлюються з новими методиками навчання дітей рідної мови.

Однією з форм підвищення кваліфікації вихователів та розвитку їхньої творчості, педагогічної майстерності є творчі групи, які організо­вують методисти. Творчі групи — це невеликі колективи дошкільних працівників, які поглиблено вивчають одну з актуальних проблем мето­дики розвитку мовлення та забезпечують творче застосування висновків і результатів досліджень у роботі дошкільних закладів.

Інакше кажучи, це форма залучення вихователів дошкільних закла­дів до творчої діяльності, творчого пошуку й розробки нових форм, методів і прийомів роботи з розвитку мовлення. Очолювати творчу групу може методист, інспектор, науковець чи хтось із творчих дошкіль­них працівників (старший педагог, завідувач чи вихователь). При відділі освіти можуть працювати кілька творчих груп, проте кожна з них дослі­джує окрему проблему. Обрати проблему допомагає методист. Вивчатися можуть такі проблеми: активізація спілкування дитини з вихователем на заняттях; організація спілкування дітей у повсякденному житті; індивідуально-групові заняття з розвитку мовлення, їх місце в педаго­гічному процесі; розвиток словесної творчості дітей; художньо-теат­ральна діяльність у дошкільних навчальних закладах та ін. З цією метою створюються творчі групи на період від одного до п’яти років, які включають від 3 до 15 осіб. Керівник групи складає план роботи на весь період вивчення чи розроблення обраної теми, який затверджує методист відділу освіти. Своєрідною формою підвищення кваліфікації вихователів є клуби молодих вихователів.

Методист організовує огляди-конкурси з різних видів діяльності дошкільних закладів із розвитку мовлення. Це можуть бути конкурси педагогів, дидактичних посібників та ігор із розвитку мовлення, техніч­них засобів літератури, методичного матеріалу, лялькових театрів.

Інспектор і методист здійснюють інспекторсько-методичну перевірку дошкільних закладів. Із розвитку мовлення передбачається лише тематична перевірка. План таких тематичних перевірок складають на п’ять років. Методист-початківець обов’язково складає власний план перевір­ки, в якому передбачає бесіду із завідувачем, ознайомлення з наслідками попередньої перевірки (перегляд акту), планом роботи ДНЗ, протоколами педрад. Під час тематичної перевірки роботи з розвитку мовлення ме­тодист та інспектор мають побувати в кожній групі як на заняттях, так і після них, поспілкуватися з вихователями та дітьми. Особлива увага приділяється мовленню дітей і вихователя. Методисту потрібно також познайомитися з документацією, дидактичним і наочним матеріалом, посібниками.

За підсумками перевірки методист та інспектор складають акт, а про результати перевірки доповідають на педагогічній раді.

Схема складання акту тематичної перевірки

дошкільного навчального закладу із розвитку мовлення

Перевірку проводив:…

Дата перевірки:…

Тема перевірки:

І. Загальні відомості про дошкільну установу та групи.

1. Тип установи, назва, номер, адреса, тривалість робочого дня.

2.  Відомості про групи, що перевіряються: вік, кількість дітей, мова навчання.

3.  Кадри: а) хто працює в групі (вихователь, учитель), освіта, стаж роботи; які форми підвищення кваліфікації пройшов і коли; б) завіду­вач, старший педагог — освіта, стаж роботи; в) форми підвищення квалі­фікації завідувача та вихователів; індивідуальні плани підвищення кваліфікації, їх виконання.

II.  Мета і методика перевірки.

1.  Мета і завдання перевірки.

2.  Усунення недоліків, зазначених попередніми перевірками.

3.   Методи перевірки (із зазначенням дати проведення, кількості відвіданих занять, бесід, спостережень, вивчених матеріалів).

III.  Рівень розвитку мовлення дітей.

1. Звукова культура мовлення: вимова звуків, розвиток фонематич­ного слуху, інтонаційна виразність мовлення (додати таблиці обсте­ження звуковимови дітей).

І. Словник дітей: активний, пасивний; наявність образних висловів. приказок, прислів’їв; засвоєння понять.

3.  Граматична правильність мовлення: оволодіння основними гра­матичними категоріями, типові помилки в мовленні дітей; засвоєння ними різних типів речень (додати таблиці).

4.  Зв’язне мовлення: рівень засвоєння діалогічного мовлення, вміння самостійно будувати розповіді.

5.  Навички загальної культури мовленнєвого спілкування та мов­леннєвого етикету.

6.  Рівень засвоєння навичок звукового аналізу, основи грамоти та підготовки руки дитини до письма.

7.  Мовленнєва активність дітей на заняттях та під час режимних моментів.

8.  Загальне мовне тло у групі (голосне, спокійне, жваве мовлення). Мовленнєва готовність дітей старших груп до школи.

IV.  Методика роботи з розвитку мовлення.

1.  Планування роботи з розвитку мовлення у ДНЗ та в повсякденно­му житті. Планування занять (позитивні й негативні приклади). Загальні висновки й рекомендації щодо стану планування навчально-виховної роботи вихователями.

2.  Оцінювання методів роботи вихователів. Аналіз відвіданих занять (дата, тривалість) відповідно до схеми аналізу занять із розвитку мовлення.

V.  Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.

1.  Дотримання умов гігієни у приміщеннях та в групах ДНЗ. Перевір­ка за медичною карткою стану органів слуху та мовленнєвого апарату дітей. Контроль за ефективністю роботи логопеда.

2.  Культура мовлення дорослих у дошкільному закладі, його харак­теристика (стенографічний запис).

3.  Обладнання педкабінету з розвитку мовлення: наявність навчаль­них посібників, словників, каталогу методичної літератури, журнальних статей, художньої літератури для дітей; рукописних методичних розро­бок, виготовлених працівниками ДНЗ; дидактичного та наочного мате­ріалу з розвитку мовлення, їх систематизація, анотування, картотека; зберігання технічних засобів навчання (радіоприймач, телевізор, діафіль­ми, кінофільми, магнітофон, калейдоскоп тощо), каталогу, методичних розробок, анотацій.

VI.  Методична робота з колективом.

Аналіз річних планів роботи, протоколів педагогічних рад та іншої документації.

VII.  Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.