Сценарій зимового свята «Весела планета»

Сценарій зимового свята «Весела планета» (ДЛЯ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ)

ДІЙОВІ ОСОБИ
Дорослі:
Ведуча — вихователь
Дід Мороз
Баба Яга
Діти:
Снігуронька
Білочки
Ведмедик
Зайченята
Лисиця
Буратіно
Кіт Базиліо
Лиса Аліса
Богатир
Конячки
ХІД ЗАХОДУ
Виходить Снігуронька і співає.
Снігуронька. Добрий день, діточки. Ви впізнали мене? Хто я?
А Дідуся Мороза ще немає? Тож давайте його дружно покличемо.
Діти зі Снігуронькою кличуть Діда Мороза. З’являється Баба Яга, вдягнена
у шубу Діда Мороза.
Звучить пісня Баби Яги за вибором музичного керівника.
Баба Яга. Добрий день, мої любі, вітаю, мої гарнесенькі! Чого ж це ви рап-
том стихли? Чи мене не впізнали? Чи від радощів, що я, нарешті, до вас прийшла,
тобто прийшов я, Баба, тьху, тобто Дід… Зовсім ви мене заплутали! Ой, а ти хто?
Снігуронька. Я — Снігурка. А ти хто? 
Баба Яга. Ти що, не бачиш? Я Баба, тьху, Діда, тобто Дід Мороз.
Снігуронька. Цього не може бути! І ніс твій мені щось нагадує.
За дверима чутно, як дзеленчать бубонці, лунає голос Діда Мороза: «Тпру! Приїхали!»
До зали заходить Дід Мороз.
Дід Мороз
З Новим роком вас вітаю,
Хай щастить вам всім без краю,
Буде дружною сім’я.
Вам навік бажаю я! (Помічає Бабу Ягу)
— А це хто?
Баба Я га. Я, Дід Мороз.
Дід Мороз. Тобто як Дід Мороз? А я ж тоді хто?
Баба Яга. Не знаю, не знаю… А тільки я — Дід Мороз!
Дід Мороз. Ні, це я — Дід Мороз.
Сперечаються, тупочучи на одне одного ногами.
Баба Яга. Ні, я!
Дід Мороз. Ні, я!
Баба Яга. Ні, я!
Снігуронька. Я знаю, де справжній Дід Мороз. Ось він, мій дідусь. Вітаю,
Діду Морозе!
Дід Мороз. Доброго дня, Снігуронько, вітаю, онучечко! Дякую, що впізна-
ла діда. А ти хто ж тоді, самозванець? А ну геть звідси, поки тебе не заморозив!
Дмухає, звучить запис хурделиці й Бабу Ягу «здуває».
Дід Мороз
Ну, вже годі нам зітхать.
Всі давайте танцювать!
Виконується танець під музику «Трик-трак».
Снігуронька
Де ж, Дідусю, подарунки?
Для дітей малих пакунки?
Дід Мороз
Ну, звичайно! Я для вас
Подаруночки припас.
В скриню розписну сховав
І на ключ позачиняв.
Щоб довезти вчасно їх,
Я запряг коней баских.
Біла трійка мчить щодуху,
Тільки вітру свист над вухом.
Танець конячок. 
В кінці танцю коні вивозять скриню.
Дід Мороз
Ну, онучко, помагай,
Скриньку швидше відчиняй. (Звертається до гостей)
Ці гостинці вам на свято —
І дорослим, і малятам.
Снігуронька
Що за дивна скриня ця!
Не відкриєш без ключа.
Що ж робити? Як нам бути?
Дід Мороз
Ах я дурень! Так забути.
Ключ у лісі під кущем.
Ведуча
Що ж, в житті не без проблем. (Звертається до дітей)
Хто тут спритний? Є такий?
У відрядження мерщій!
Діти сідають у літаючу тарілку й «відлітають» під музику пісні «Прекрасное далеко».
Дід Мороз і Снігуронька махають дітям услід і йдуть. Діти в літаючій тарілці проходять по
залу коло й зупиняються.)
І -дитина
Ой, яке тут все чудове.
Невідоме, дивне, нове.
2- а дитина
Не планета — просто диво.
Все так чисто і красиво.
3- я дитина
І ялинка на горбку,
Як у нас у дитсадку.
4- а дитина
Промениться вся і сяє.
Бач, ялинки й тут бувають.
І — а дитина
Щось себе я не впізнаю.
Якийсь дивний вигляд маю.
2- а дитина
Ми ж були всі малюки,
А тепер — якісь звірки.
3- я дитина
Мабуть, це казковий ліс.
Тож не будем вішать ніс.
4- а дитина
Треба лісом нам піти,
Ключик золотий знайти.
Діти під музику’ йдуть.
Вискакують білочки.
1- а білочка
Ми білки пустотливі,
Веселі і грайливі.
Співаємо, танцюємо,
Усім добро віщуємо.
2- а білочка
Як весело, як хороше
На гілочці скакати.
З красунею-ялинкою
У лісі станцювати.
Танець білочок.
Ведуча
Ви так вміло танцювали,
Спритні господині..
Чи не бачили ключа
Від Дідуся скрині?
Білочки. Ні.
Ведуча
Треба далі нам іти,
Ключик золотий знайти.
Білочки йдуть.
Під музику виходить Ведмедик.
Ведмедик
Хоч я ще малий на зріст
І короткий маю хвіст,
Я ревіти вмію: «Ір-р-р!»
Не малюк, а справжній звір.
Ведуча
Ти, Ведмедик, зачекай.
Грізно дуже не гукай.
Краще нам допоможи,
Як нам ключ знайти, скажи,
Може, бачив десь його?
Ведмедик
Ні, не бачив я ключа.
Може, його взяв зайча?
Ведуча
Що ж, тоді підем шукати…
Отуди! Мерщій, малята.
Ведмедик йде, махає лапою.
Під музику виходять зайченята.
1- е зайченя
Які дітки чемні, милі!
Нас на свято запросили.
І сьогодні ми для вас
Затанцюєм…
Зайці (разом). Вищий клас!
Танець зайченят.
2- е зайченя
Всі на світі звірі знають:
Зайці різними бувають.
Є і зайці, й зайчуни,
І веселі пустуни.
3- є зайченя. І хоробрих є чимало.
4- е зайченя
Ще такого не бувало.
Правда, йде лиса до нас,
Розхрабритись — саме час.
3- є з а-йч е н я
Нумо, зайці, хто спритніший?
Розбігаймося скоріше!
Зайченята розбігаються. Виходить Лисичка. Лисичка співає пісеньку, танцює.
Лисичка
Я лисичка, я сестричка,
Маю до вас справу.
Запросіть мене на свято,
Будьте так ласкаві. (Танцює)
Я лисичка, я сестричка,
По лісу гуляю
І сьогодні Новий рік
З дітками стрічаю.
Ведуча
А скажи ти нам, лисичко,
Рудохвостая сестричко,
Може, ти ключа знайшла
І малятам принесла?
Лисичка
Ні, не бачила його.
Поспитайте ще кого.
Лисичка махає лапкою і йде.
Під запис пісні А. Рибникова «Буратіно» з музичної казки «Неймовірні пригоди
Буратіно» вибігає Буратіно із золотим ключиком і виконує танець.
Буратіно
Я веселий Буратіно,
Пустотливий та смішний.
Я отримав від Тортили
Класний ключик золотий.
Пританцьовуючи, на сцену виходять Лиса Аліса та кіт Базиліо під запис пісні А. Риб-
никова «Пісня Лиси Аліси та Кота Базиліо» з музичної казки «Неймовірні пригоди Бураті-
но». Цей танець вибудуваний у вигляді сюжетної хореографічної сценки. Буратіно ховає
ключик за спиною, а Кіт Базиліо і Лиса Аліса намагаються його забрати.
Лиса Аліса
Милий хлопчик Буратіно,
Любимо тебе, як сина.
Що б не сталось — ми з тобою.
Кіт Базиліо. Що ховаєш за спиною?
Буратіно
Якось ви сьогодні дивні.
А проте… (показує ключа)
Це ключ чарівний.
Тільки все це — таємниця.
Кіт та Лиса. Говорити не годиться!
Буратіно. Ключик треба цей віддати.
Кіт і Лиса
Ми за тебе дуже раді.
Проте вислухай пораду:
Ключ один на що
Придатний?
Відчинити він не здатний.
Лиса
Тому спробуй на ялинці,
Як Дідусь роздасть гостинці,
Свого ключика сховати,
Щоб уранці познімати
Золотих ключів врожай.
(Кіт цієї миті, примруживши очі, повільно водить головою.)
Котику, не заважай. 
Б ур ат і н о
Сто ключів! Як це чудово!
Що ж, мій ключик вже готовий.
Я його тут залишаю (вішає ключа на ялинку),
А на ранок завітаю.
Кіт та Лиса
Ну, а зараз з Буратіно
Ми підемо на гостину.
Забирають Буратіно із собою.
З-за ялинки виходить Баба Яга, підходить до ключика.
Баба Яга
Ключик тут? Не вірю я.
Скриня дідова — моя!
Виходить Богатир.
Богатир. Стій!
Баба Яга. Ба… Ти хто такий?
Богатир
Знаю, друзі, як лиху зарадити.
То ж чи я богатир, а чи дівка красная?
Як вдягну я свій шолом зі срібла,
Шолом зі срібла, плащ із золота.
Сяду верхи на баского коня
І візьму свою шаблю гострую —
Гей, виходь, ти, Яга, на чесний бій.
Баба Яга
Ой, ой, ой! Яка потіха!
Ледь не луснула від сміху!
Ось накличу я завію —
Вмить вона тебе розвіє.
Баба Яга чаклує, Богатир перетворюється на сніговий замет. Баба Яга загортає його у
білу ковдру, розшиту сніжинками.
Баба Яга
Ось, нарешті, перемога.
Не піду тепер, їй-богу!
Новий рік іде до хати,
Скриню треба відчиняти.
Ведуча. Невже ми програли? Мабуть, вже час втрутитися Дідові Морозу.
Виходить Дід Мороз і звертається до дітей і гостей.
Дід Мороз.Не хвилюйтесь, ми всі разом впораємося з цією розбійницею.
Ведуча. Але ж як?
Дід Мороз. У мене є план. Дітки, а чи вмієте ви марширувати? Покажіть.
А ви, батьки, вмієте гудіти, як літаки? А ви, гості, вмієте гарчати, як леви й тигри?
Спробуйте! А тепер чекайте мого сигналу! (Берерупор.) Увага, увага! Баба Яга! Ти
оточена! До лісу наближаються наші загони. (Діти тупочуть.) У повітря підня-
лися наші літаки. (Батьки гудуть, махають руками, мов крилами літаків.) А крізь
нетрі продираються дикі звірі, наші друзі! (Гості в залі гарчать.)
Баба Яга лякається й вибігає із залу.
Дід Мороз підходить до «замету», знімає ковдру і виводить богатиря.
Дід Мороз
Ось як, малята, на світі буває.
Доброму в казках завжди помагають.
З відданим другом біда не страшна,
Дружба — це зірка твоя провідна.
Що ж, веселіться, радійте, співайте,
Дружно усі Новий рік зустрічайте!
Діти водять хоровод навколо ялинки, проводяться різноманітні ігри.
1. Гра «Збери сніжки»
Діти встають по колу, а в центрі — ведуча. Під веселу музику діти вільно тан-
цюють (на місці), але, як тільки музика припиняється, кожна дитина повинна
встигнути підняти з підлоги сніжинку, поки її не схопила ведуча.
Той, хто програв, вибуває з гри. Перемагає найспритніший і найшвидший.
2. Поціль сніжком у кошик
Діти шикуються у дві команди. Перед кожною командою на від-
стані 3—5 кроків ставиться кошик (чи кидається обруч). Кожному учаснику
команди в руку дається сніжок, і діти під музику по черзі кидають сніжки
в кошик. Перемагає та команда, у якої в кошику виявиться більше сніжків.
3. «Про ялинку»
Дід Мороз говорить: «Ялинки бувають великі, маленькі, широкі, вузькі, пух-
насті…». При цьому діти повинні показувати руками те, що говорить Дід Мороз,
який, однак, може їх спеціально спантеличувати, наприклад: «Ялинки бувають
вухаті».
4. «Біг на лижах»
Діти шикуються у дві команди. На відстані 5 кроків ставиться напроти кожної
команди стілець. Першій дитині видаються маленькі лижі. Вона за командою
повинна одягти лижі, пробігти вперед, оббігти стілець і, повернувши на місце,
передати лижі наступному учасникові. Перемагає та команда, де діти швидше
впоралися із завданням. 
5.1}іа з брязкальцями
Снігурка видає усім по брязкальцю. Діти тримають у руках брязкальця
і під музику розбігаються по залу. По завершенні музики діти зупиняють-
ся і ховають брязкальця за спину. Дід Мороз шукає брязкальця. Він просить
дітей показати йому спочатку одну, потім іншу руку. Діти за спиною пере-
кладають брязкальця з однієї руки в іншу, у такий спосіб показуючи, що
в руці ніби нічого немає.
Дід Мороз дивується, що брязкальця зникли. Знову звучить музика, і гра про-
довжується.
6. Гра «Рукавичка»
Усі діти стоять колом. Перед цим, трохи раніше Дід Мороз «випадково» десь
губить рукавицю. Ведуча піднімає її й питає Діда Мороза: «Дід Мороз, а чи не твоя
це рукавиця?» Дід Мороз відповідає: «Рукавичка ця моя. Ось наздожену її». Діти
передають одне одному рукавичку, а Дід Мороз намагається забрати її в дітей.
Нарешті рукавичка знову потрапляє до ведучої.
7. Гра з повітряними кулями
Спочатку Дід Мороз і Снігурка ділять дітей на дві команди. Тій дитині, що
стоїть в команді першою, дають кульку, а навпроти, у декількох кроках ставлять
стільці. Дитина повинна, підштовхуючи кульку догори й не даючи їй упасти на
підлогу, дійти до стільця, узяти кульку в руки, оббігти стілець і, повернувшись до
своєї команди, передати кульку наступному гравцеві.
Виграла та команда, яка швидше виконала завдання.
8. Гра «Не випустимо»
Усі діти стоять колом.
Дід Мороз у центрі кола. Він намагається вирватися з кола, але діти, присіда-
ючи, його не пускають.
9.1) )а «Заморожу»
Діти стоять колом. Дід Мороз — у центрі кола. Дід Мороз говорить: «Зараз
заморожу ніс» — діти закривають ніс руками.
«Заморожу вушка» — діти закривають вушка руками.
«Заморожу щічки» — затуляють щічки, «ручки» — дітки ховають руки за
спину.
Щоразу Дід Мороз намагається підійти до того, хто не встиг сховати названу
частину тіла, але, природно, у нього нічого не виходить. 
10. Гра «Кенгуру»
Діти беруть м’яч, затискають його між колін і змагаються, хто швидше добі-
жить до ялинки (чи стільчика).
Ігрипроводяться за виборм музичного керівника.
Дід Мороз
Як? Втомились танцювати?
Час дарунки розбирати.
Скриня кована дубова
Відчинитись вже готова. (Бере ключа і «відчиняє» ним скриню)
Кожному на рік Новий
Буде подарунок свій.
Дід Мороз роздає подарунки.