Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників

Навчання мови і розвиток мовлення дітей не зводяться лише до мовленнєвої діяльності, реалізації та використання мовної системи.

Лексична компетенція — це запас слів у межах певного вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, правильне вжи­вання образних виразів, приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів.

Фонетична компетенція — правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів; доб­ре розвинений фонематичний слух, що дає змогу диференціювати фо­неми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо).

Граматична компетенція — неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність ко-рекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.

Діамонологічна компетенція — це розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання й звертатися із запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні розповіді.

Комунікативна компетенція — комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соці­ально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкуван­ня, ініціативність спілкування. Кожний вид компетенції має базисні вікові характеристики.

Отже, навчати дітей різновидам мовленнєвої компетенції потрібно вже з раннього віку. Перед тим, як вступити до школи, дитина має засвоїти відповідні мовленнєві знання, вміння і навички, які необхідні їй для спілкування.

Розгляньмо зміст базисного компонента мовленнєвого розвитку ви­пускника дошкільного закладу в навчально-мовленнєвій та художньо-мовленнєвій діяльності (табл. 17).

 

Кінцеві результати мовленнєвого розвитку наведено у «Базовому компоненті дошкільної освіти» у сферах «Культура», «Люди», «Я сам».

Сфера «Культура», змістові лінії «Світ мистецтва», художній образ

мовою мистецтва1:

Театральна                 Розуміє театральний образ як живу авторську дію

з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, руху, музики, танцю, співу для передавання об­разу; ідентифікує почуття і вчинки персонажів із власними.

Літературна               Цілісно сприймає і розуміє композицію та зміст

літературного твору. Розрізняє й виокремлює структуру та основні засоби художньої вираз­ності: динаміку і ритмічну послідовність, града­цію і ретардацію (повторення) дій.

Художньо-практична діяльність2, зокрема:

Театральна                 Виявляє особистісну позицію у процесі перевті-

лення у специфічний образ, запам’ятовує сюжет­ну послідовність, вчасно включається в дію. Володіє навичками зображення позитивного й не­гативного образів персонажів; використовує му-зично-пластично-пісенний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів.

Літературна               Використовує художні засоби виразності літера-

турних творів, читає їх напам’ять, переказує, ана­лізує та відтворює у різних напрямах діяльності. Кількісна й якісна характеристики мовленнєвої діяльності сягають вікової норми. Має навички корекції та самокорекції мовлення. Емоційно відгукується, ціннісне ставиться до тво­ру через художнє слово, творчу роботу в образо­творчій діяльності, в нескладних музичних інтона­ціях, виразних рухах, мімічних і пантомімічних етюдах. Розподіляє роботу під час колективного образотворення. Висловлює свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії в оригінальних власних творах. Об’єктивно оцінює результат як власне створеного, так і творчі роботи інших.

Театральна                 Здатна театралізувати творчу сюжетно-рольову

гру, вигадує казку і засоби для її театральної ре­алізації, обирає ролі та виконавців для вистави.

Сфера «Люди» різного віку1: Старі і дорослі

Позиція стосовно молодших за себе

Стосунки

з однолітками

Сфера «Я сам»,

Комунікативні здібності

змістова лінія «Інші люди», спілкування з дітьми

З повагою ставиться до рідних, знайомих, чужих зрілого й похилого віку. Звертається до них зі словами турботи, підтримки, готовності допомог­ти. Відчуває дистанцію та межу допустимої по­ведінки.

Уміє спілкуватися з молодшими за себе. Розуміє, що вони вимагають більше теплоти, ласки, врахо­вує їхні бажання, разом переживає радощі й труд­нощі. Виявляє інтерес до ігор, знань молодших дітей, прагне ввійти у контакт із ними, привертає до себе увагу своїми знаннями, вміннями, добро­зичливим ставленням. Уміє передавати молодшим свої знання, у процесі трудової, ігрової діяльності налагоджувати активну взаємодію для допомо­ги, підтримки, виявляє ініціативу в спілкуванні з ними, прагне бути зразком для них, користується словами звертання, втіхи тощо. Виявляє гнучкість у розв’язанні проблемних і конфліктних ситу­ацій; не глузує над недоліками або звичками, не радіє помилкам, а допомагає молодшим випра­вити їх.

Виявляє інтерес до однолітків, зацікавленість у взаєминах із ними. Вміє входити в контакт, при­вертати до себе увагу, виявляти доброзичливе став­лення, налагоджувати активну взаємодію. Відчу­ває себе на рівних та впевнено з дітьми свого віку, усвідомлює свої можливості, права й обо­в’язки, норми спілкування, дотримується їх, об­мінюється інформацією; розповідає й координує дії учасників; дружно грається й працює, дотри­муючись правил і норм спілкування. Уміє відсто­ювати власну думку; за потреби звертається до товариша по допомогу та пропонує йому свою. Володіє виразними (мімічними та мовленнєви­ми) засобами спілкування2.

змістова лінія «Соціальне Я*3:

Ініціює відкритість контактам, відповідає на ініціа­тиву інших, виразно повідомляє словами і мімікою свою готовність спілкуватися. Вміє обмінюватися інформацією, вислуховувати іншого, не перебива­ючи, брати до уваги повідомлене, налагоджувати спільну взаємодію. Цінує партнера по спілкуван­ню незалежно від ступеня прихильності до ньо­го, визнає його чесноти, не зловтішається з не­доліків. Уміє дорожити взаєминами, виявляє до­ступні вікові відданість, надійність, поступливість.

фонетична,                 Правильно і чітко вимовляє усі звуки рідної мови,

лексична                     диференціює близькі й схожі звуки, помічає тю-

і граматична               милки звуковимови. Кількісна та якісна харак-

компетенція               теристика словника сягає вікової норми. Вживає

слова різного ступеня складності, багатозначні слова, фразеологічні звороти, використовує у мов­ленні елементи усної народної творчості. Володіє прийомами словозміни та словотворення. Пра­вильно вживає граматичні категорії, будує різні типи простих і складних речень із сполучника­ми, словосполуками та вставними словами. Має навички корекції та самокорекції мовлення, усві­домлює, що це допомагає порозумітися.

Мовленнєва                Володіє українською розмовною мовою. Легко й

компетенція                невимушене вступає у спілкування з дорослими

та дітьми. Підтримує розмову відповідно до си­туації, зрозумілості теми та зацікавленості. До­речно застосовує мовленнєві й немовленнєві за­соби. Вміє регулювати силу голосу, темп мовлен­ня, використовувати засоби інтонаційної вираз­ності. Володіє формулами мовленнєвого етике­ту. Орієнтується в ситуації спілкування; вияв­ляє ініціативу або коректно припиняє розмову. Володіє монологічним мовленням. Уміє, вислов­лювати свою думку чітко, логічно, образно, пере­конливо; самостійно складає розповіді’.