Гра — заняття «Подорож на купальське свято»

Мета :

Закріпити знання дітей про рослини, птахи  Уманщини . Спонукати дітей до самостійної розповіді про рідне місто. Навчати висловлювати свою любов та ніжність, активізувати творче мислення використовуючи метод синектики, а саме особистісну аналогію. Розвивати творчі здібності  під час виконання аплікації з готових форм, але різних за кольором , розміром та фактурою.

Продовжувати знайомити дітей з старовинними ритуалами святкових дійств. Виховувати громадянську позицію.

Матеріал :

Макет казкового автобуса, пазли птахів Уманщини , мішечки  з лікарською травою , український одяг, зразки елементів уманського розпису, мікрофон, обручі, мішечки з піском (200г.), кольорові стрічки, запис « Пісня про Умань », готові форми, пензлики, тонований папір, клейонки, серветки, Марена, макет вогнища, запис для психогімнастики.

Хід  заняття .

В групі з’являється мавка (дівчина в українському одязі)

– Доброго вам здоров’я!

Вихователь

– Доброго дня ! А ти хто ?

Мавка

– Я Мавка, лісова красуня. Прийшла до вас щоб запросити здійснити подорож до парку « Софіївка » на купальське свято.

Вихователь

– Діти зверніть увагу на одяг нашої гості. В чому вона одягнена ? (діти називають частини одягу). – а які елементи орнаменту ви бачите ? Вірно уманського розпису. Назвіть ці елементи. ( діти називають : ягідки, зірка, сонце, солярний знак і птахи).

Мавка

– Я запрошую вас на романтичне свято Івана Купала, яке дійшло до нас ще з тих часів, коли людина жила в єдності з природою. Припадає це свято на сьоме липня —  день літнього сонцестояння. А сьогодні саме цей день.

Вихователь

– Діти , вирушаємо? А на чому можна здійснити нашу подорож ? (відповіді дітей).- молодці ви добре знаєте всі засоби пересування. А я запрошую вас сісти ось в цей незвичайний автобус (стоїть макет казкового автобуса). Перепусткою в цей автобус є ваша відповідь на питання  назвіть визначні місця та вулиці нашого міста (діти сідають після відповіді).

           Звучить « Пісня про Умань ».

Умань солов’їна, мій Черкаський край

Щиро і навіки я тебе кохаю,

Трударів невтомних і твій парк – перлину.

Де б я не була, а до тебе лину

Пушкіна, Тичину, Бажана ти знала,

Генія Шевченка в бронзі звеличала.

З ворогом боролась вперто,  героїчно —

Пам’ятники стали свідками довічно.

Як дбайлива ненька, ніжна і ласкава,

Прагнеш ти до щастя –

Горда, величава

То нехай же буде та хода – побідна !

Мужня, працьовита,

Умань моя рідна.

Вихователь    

Діти, щоб час промайнув швидше я пропоную погратися в гру   « Інтерв’ю », продовжіть речення : « Я люблю своє місто за …»

Мавка

– А ось і наша перлина парк « Софіївка ». А хто пам’ятає вірш нашої землячки Валентини Дігтяр про Софіївку ?  ( діти читають вірш).

  1. Я з мамою у парк іду охоче –

Таку красу побачиш лиш в вісні :

Травичка спить, а листячко шепоче,

Розповідає казочку мені.

  1. А ось комашки… Всі вони при ділі

Між квітами, що вмилися дощем.

Обнявшись ніжно, два нарциси білі

Танцюють під жасминовим кущем.

  1. « Софіївка » — це уманська перлина,

Немов троянда, нишком розквіта

І мова українська солов’їна

Вже звідусіль до мене доліта.

  1. Казковий  витвір розуму й природи

Оспівує життя миттєвий плин.

На перекір всім витівкам природи

Прийди сюди і освіжися ним.

Вихователь

– З якої сторони не зайди до парку, він постає перед нами у всій своїй красі. За воротами починається красива зелена рукотворна поема : широка каштанова алея, по обидві сторони вона окантована каштанами. Праворуч дзюрчить Кам’янка, яка пробивається поміж сірих кам’яних глиб.

Мавка

—  Головна  алея і шосе ведуть до павільйону Флори. В просвітках між колон відкривається чудовий пейзаж Нижнього прудка – фонтан « Змія ». Фонтан спочатку бив через каміння, а потім на його місце поставили чавунну скульптуру Змії, з відкритої пащі якої потужною дзюрком  б’є вода . (з’являється Пізнайко)

— Привіт ! Привіт ! Розумники а я хочу перевірити вас, чи ви дійсно розумники

Вихователь

– Діти, хай перевірить. Ви згодні ? Ну що  Пізнайко ми готові.

Пізнійко

– Малята , а ви ігри любите грати ? Ось вам пазли , складіть з них птахів Уманщини. ( діти складають : дятел, лебідь, сойка, шпак, горобець, ластівка, зозуля. ), ( діти працюють в парах ).

Мавка

– Пізнайко, а що це в тебе там в руках ?

Пізнайко  ( руки за спиною )

– Та це в мене чарівні торбинки, в них засушені лікарські рослинки. Я дуже люблю  їх нюхати , і уявляти себе кимось із цих рослин. А ви хочете спробувати ? ( роздає мішечки дітям , проводиться емпатична вправа – уяви себе рослиною.(діти діляться на дві команди, одні загадують рослину а інші уявляють себе нею : Як ти виглядаєш? Про що мрієш? Кого боїшся? Про що шепоче твоє листячко ? Яку користь приносиш ? (ромашка, м’ята, деревій, меліса)).

Мавка

— На Уманщині лікарські рослини збирають саме в цей день – на Івана Купала. Бо тоді вони мають сильну лікарську силу. В цей день квітами прикрашають будинки, плетуть вінки, щоб пустити їх на воду. А давайте ми з вами з аплікуємо купальські віночки ? Пізнайко хочеш з нами ?

Пізнайко

– Залюбки !

( діти виконують аплікацію « Віночок » з готових форм листя , різне за будовою, квіти за кольором та сортом).

Вихователь

– Молодці ! А тепер хлопчики подаруйте віночки дівчаткам, щоб ті красивими були.  А ще в цей день з пагорбів пускали у воду запалене колесо – символ сонця. Давайте і ми так зробимо, але замість колес у нас червоні обручі.

Гра « Запусти обруч, щоб покотився »

( діти котять обруч, хто далі ).

( з’являється Мавка в руках гільце. )

Мавка

          – А ось Марена без якої неможливе свято , давайте прикрасимо її стрічками. ( діти нав’язують стрічки ).

   Виконують хоровод

« Коло Купала обметано,

Ще й барвіночком обплетено,

Ще й  васильочком обтикано

Нас на  Купала  покликано »

Пізнайко
– А давайте будемо через вогонь стрибати, щоб силу і здоров’я здобувати. ( діти стрибають через  макет вогнища).

– Малята дивіться он сонце купається. ( звучить спокійна музика, виконується психогімнастика « Я – сонце » ).

Вихователь

         – Діти візьмемось за руки, закриємо очі. « Я – маленьке сонце. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую промені й піднімаюся вільно й урочисто.  Я велика куля , в мені багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всім : небу, хмаринкам, річкам, полям, людям. Я перетворююсь на тоненький сонячний промінець. Я лечу на Землю і пірнаю в м’які, зелені листя. »

Вихователь  
Візьміть свій промінчик і віднесіть своє тепло тому кого ви любите, кому хочете його подарувати.