Передмова до програми з краєзнавства

Одним із принципів Державної національної програми
«Освіта. Україна XXI століття» є національна спрямованість освіти, що полягає в її органічному поєднанні з історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу.

З відродженням національної культури, очищенням джерел історичної пам’яті, відновленням принципів гласності, демократизації, гуманізації активізується природний процес пошуку педагогами нового, ефективного у вихованні та навчанні дошкільників. І сьогодні, коли відбувається активне повернення до джерел народного буття, до історії народу, до традиційної обрядовості, фольклорного та етнографічного багатства, які сягають у глибину століть, постало питання: з якого віку слід прилучати особистість до спадщини свого народу, які завдання слід вирішувати, до яких результатів прагнути.
За даними педагогів і психологів саме дошкільний вік є найсприятливішим для закладання будь-яких основ виховного процесу, а створення даної програми з краєзнавства є результатом такого пошуку, кроком до вдосконалення навчально-виховного процесу в дошкільному закладі.
Запровадження авторської програми з краєз¬навства показало позитивний вплив на розвиток дітей, зокрема на розширенні їх кругозору, формуванні па¬ростків патріотизму, сприяла залученню до української культури, по¬глибленню інтересу до неї , оволодінню дітьми елементами ментальності свого народу.
Мета програми :
Виховання у старших дошкільників громадських , патріотичних почуттів , прищеплення любові до малої Батьківщини .
Завдання :
* створення сприятливих умов для самовираження , організації міжособистісної комунікації ;
* формування у дітей основних краєзнавчих уявлень і понять , як необхідну умову для вироблення емоційно — морального та дієвого відношення до рідного краю ;
* виховання любові до природи рідного краю через пряме спілкування з нею , сприймання її красоти та розмаїття ;

* формування у дітей високогуманних уявлень про історію , традиції Уманщини.

Програма побудована за розділами

1. Я і моя родина
2. Моє рідне місто
3. Природа рідного краю
4. Рідний край
5. Духовне коріння
6. Відомі люди твої Уманщино

Особливістю даної програми є: розширення кола уявлень дітей про історію рідного міста, її минулого та сучасного, про культурні традиції та природу, ознайомлення з якими сприяє вихованню любові до свого народу, рідного краю, інтересу до ма¬теріальних (житло, одяг, кулінарія, предмети побуту і вжитку, ремесла тощо) і духовних (традиції, звичаї, обряди, фольклор тощо) цінностей українців.
Поняття історії, елементи історичного мислення форму¬ються в дошкільників шляхом читання народних казок, легенд, дум. Старших вихованців у іграх, розповідях, в адаптованих інсценівках знайомили з історією Уманщини , розповіданням їм про героїчні сторінки життя достойних її синів. Спеціально підготовлені відповідні ілюстрації, костюми, декорації дають змогу проводити театралі¬зовані заняття, присвячені історії України, з участю дітей старших груп і співробітників дошкільного закладу.
У дітей в старшому дошкільному віці емоційно-естетичне сприймання навколишнього має для неї першорядне значення,потрібно безпосереднє спілку-вання з довкіллям поєднувати з впливом емоційно-художніх засобів українського мистецтва — музикою, малюванням, а також використанням народних прислів’їв, загадок, приказок, віршів, пісень та легенд.
Щоб інформативний матеріал з краєзнавства краще засвоювався дітьми і сприймався з більшим інтересом, роботу вихователя потрібно поєднувати з прак¬тичною діяльністю дітей, їхньою безпосередньою участю у проведенні народних свят, творчою роботою на заняттях з ручної праці та образо¬творчого мистецтва, і екскурсіями до історичних місць, до майстерень народних умільців. Широко використовувати народні ігри. Тобто прагнути, щоб курс краєзнавства вже на першій ланці системи освіти був Інтегрованим, але природним і гармоній-ним. Слід виходити з того, що прилучення дітей до українських народ¬них традицій, звичаїв, культури потрібно починати перш за все з ознай¬омлення з рідним довкіллям , а вже від нього до інших просторів Украї¬ни.
Демонструван¬ня дітям зразків народного декоративного мистецтва у вигляді народ¬них розписів, акварелей, кераміки розписаних тарілок, пано, в поєднанні з самостійною практичною діяльністю, значно впливає на поглиблен¬ня інтересу дітей до народного мистецтва, посиленню їх бажання розгля¬дати народні художні витвори українців, творити щось власними рука¬ми. Діти з задоволенням беруться до малювання фарбами на тему «Руш¬ничок моєї Уманщини», аплікації
« Вишиваночка » тощо.
З захопленням діти ставляться і до розпису місцевих майстринь сестер Ірини та Софії Гоменюк, відзначають , що вони писали пензликом з лісової трави, що обов’язковим елементом розпису Уманської ритуальної писанки є сонце, у вигляді 12-типелюсткової квітки , крапки, зірочки. Взнали діти і те, що для фону у Уманській писанці використовують жовту, синю, голубу, оранжеву фарби, для орнаменту — зелену, корич¬неву, фіолетову, червону фарби і відповідно до цього підбирали їх при розпису.
Даруючи писанку, діти використовують різні побажання за¬лежно від малюнка, що прикрашав її середину. Приносячи в дарунок писанку з півником, бажають рано вставати, з дубочками — здоров’я міцно¬го, сили, з калиною — дівочої краси. Більш диференційовано діти виявляють свою обізнаність щодо народних ремесел на Уманщині. Так, серед запропонованих предметів вони вибирають гончарні вироби, які ви¬готовляють гончарі Уманщини с. Рижавка, а також іграшку-свистунець з с. Громів
Професійна придатність педагога визначається його здатністю створювати допоміжні для особистісного зростання дитини умови, полегшувати, а не ускладнювати їй внутрішню роботу, пов’язану з пристосуванням до такого складного й мінливого життя. Стратегія допомоги, підтримки та поваги передбачає не стільки оновлення або осучаснення освітніх технологій, скільки реформу всього життя дитини таку його соціальну організацію, яка допомо¬же дитині знайти своє місце в довкіллі, адаптуватися до нього, конструктивно на нього впливати.
Краєзнавство слугує засобом подолання індиферентності дітей , а екскурсії є живою школою яка має пріоритет над всіма іншими формами виховання . Також воно є одною із ступенів патріотичного виховання .