Уманський район

Площа 1441 км2. Населен¬ня — 139,3 тис. осіб, у тому числі 47,2 тис. осіб — сільське (01.01.2003). Населених пунктів — 54, у тому числі 1 місто (облас¬ного підпорядкування райцентр Умань), 1 селище міського типу (Бабанка) та 52 сільські поселення
Розташований на Придніпровській височині. Поверхня — підви¬щена хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами і ярами та ускладнена виходами кристалічних порід. Найбільш підвищена західна частина району (висоти до 265 м).
Корисні копалини: граніти, гнейси, каолінові та цегельні глини, пісок. Основ-ними річками є Синиця та Ятрань із притоками Уманкою і Реву¬хою. На Ятрані збудовано 4 водосховища (біля сіл Дубова, Острівець, Сушківка, Ятранівка), що використовуються в основно¬му для зрошення, виробництва електроенергії, водопостачання то¬що. У районі знаходиться 235 ставків загальною площею водного дзеркала близько 1400 га.
Характерні чорноземи опідзолені, чорно¬земи типові; є також лучні та болотні ґрунти.Площа лісів та лісо¬насаджень 17 тис. га (основні деревні породи: дуб (44%), граб, ясен, є також береза, клен, липа).
В історичному плані Уманщина — досить цікавий регіон.
Ще 25 віків назад вона була центром сколотських племен, від Ольвії сюди йшли Священні Шляхи. У середині І тисячоліття тут виробляли залізо. За часів Київської Русі Уманщина входила до складу Куманії. Згодом межувала із Кримським Ханством, була центром гай¬дамаччини, військових поселень.
Численні археологічні пам’ятки на території Уманського району засвідчуть гарну господарську освоєність краю у різні часи: посе¬лення IV—III ст. до н.е. біля с.Доброводи, городище і група кур¬ганів III ст. до н.е. — III ст. н.е. поблизу села Пугачівка, пам’ятки зем¬леробства — золотисті бугри, велика кількість поселень епохи бронзи, трипільської, білогрудовської культури, періоду Київської Русі біля смт Бабанка, сіл Берестовець, Гереженівка, Городецьке, Городниця, Громи, Дмитрушки, Дубова, Іванівка, Колодисте, Кочержинці, Кочубіївка, Краснопілка, Ладижинка, Оксанино, Острівець, Паланка, Рижавка, Родниківка, Юрківка та ін.
Зараз Уманський район — розвинутий у промисловому та сільськогосподарському відношенні регіон Черкаської області та України. Виділяється район, перш за все, гірничовидобувною і ма¬шинобудівною галузями промисловості, в яких працюють
ВАТ «Уманський завод «Мегомметр», ВАТ «Уманьферммаш», ЗАТ «Уманський завод сільгоспмашинобудування», ТОВ «Уманський гранкар’єр», ВАТ «Ста-ро-Бабанівський гранітний кар’єр» та ін. Розвинуті легка (ВАТ «Уманська взуттєва фабрика», ЗАТ «Уманська швейна фабрика»), медична (ВАТ «Вітаміни») і харчова (ДП ДАК «Хліб України» «Уманський елеватор», СП «Уманський консервний завод», ВАТ «Уманський м’ясокомбінат», Уманський лікеро-горілчаний завод, ВАТ «Уманський тепличний комбінат»,) промис¬ловість. У районі діє ВАТ «Театральне обладнання» і Уманське ви¬давничо-поліграфічне підприємство.
Медичну допомогу населенню району забезпечують центральна районна і 3 дільничних лікарні, 8 лікарських медичних амбулаторій, 43 фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пункта.
На території району зареєстровано 54 релігійні громади, які ма¬ють 21 культову споруду і 7 молитовних домів. Найстарішою релігійною спорудою району є Троїцька церква у с.Пугачівка (1761 р.) — пам’ятка архітектури загальнодержавного значення. Пам’ятками архітектури місцевого значення є церкви Св. Параскеви у с.Родниківка (1833_р.) та у с.Собківка (1870 р.), Покровська церква (1904 р.) у с.Кочержинці та водяний млин у с.Піковець (1853 р.).
Доля Умані пов’язана із хасидизмом — однією із течій іудаїзму. У місті в останні роки життя працював і у 1810 р. помер рабі (учи¬тель) Рабин Нахман (Реббе) із Бреслава — правнук засновника ха¬сидизму цадіка (праведника) Бешта (Баал Шем Това). Він був од¬ним із найбільш впливових лідерів хасидизму, значно розвинув цей релігійний і духовний рух, заснувавши брацлавську течію. Нахман заповів послідовникам свого вчення, що, помолившись на його мо¬гилі, вони отримають духовне очищення і досконалість, тому кож¬ного іудейського нового року (Рош Хашан щорічно святкується у вересні—жовтні) вони зустрічаються тут у молитвах. Багато пам’яток архітектури у м.Умань, серед яких світове зна¬чення має дендрологічний парк «Софіївка» (1796 р.).
До архітектур¬них пам’яток загальнодержавного значення відносяться Успенсь-кий костьол (1826 р.) і Торгові ряди (1838 р.), а місцевого значен¬ня — Миколаївська, Успенська церкви, Базиліанський монастир, приватна лікарня, училище землеробства та садівництва, вище міське народне училище, чоловіча і жіноча гімназії, комерційний банк, готелі «Ново-Європейський», «Гранд-Отель», «Брістоль» і «Лондон», залізничний вокзал та ін. Духовному збагаченню мешканців і гостей Умані сприяє краєзнавчий музей, картинна галерея, музей культури та побуту, музей літератури та мистецтва.
Уманський район пишається тим, що саме на його землі наро¬дився і став відомим уславлений полководець Великої Вітчизняної війни, командуючий фронтами, двічі Герой Радянського Союзу, ге¬нерал армії Іван Данилович Черняховський, уродженець с.Оксанина, якому в Умані встановлено пам’ятник.. У сузір’ї визначних синів Уманщини грандіозною є постать генерал-лейтенанта, начальника штабу армії Кузьми Миколайовича Дерев’янка, уродженця с.Косенівка (тут йому встановлена пам’ятна стела), який за дорученням уряду приймав капітуляцію Японії. Славу району принесли і такі відомі вчені, митці, спортсмени, як доктор медичних наук, профе¬сор Захар Семенович Василенко (с.Родниківка), автор багатьох ма¬тематичних книг, професор Лука Миколайович Вивальнюк (в Кочубіївка), скульптор, народний художник України Галина Львівна Петрашевич (с.Дубова), один із перших українських планеристів Г.С.Тереверко (с.Вільшана-Слобідка) . В Уманському районі 6 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею близько 20 га. До 2010 року їх кількість планується збільшити на один . Рослинний і тваринний світ Уманщини зберігається у 3 ботанічних (Собківський, Степківський на правому березі р.Ятрань, Юрківський із план¬тацією кизилу) і 1 ентомологічному (Писарівський) заказниках, 1 ботанічній пам’ятці природи (дуб у Собківському лісництві віком понад 500 років) та парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва (дендропарк «Дружба» у Синицькому лісництві, що являє собою велику колекцію деревних і чагарникових порід, у тому числі й ек¬зотичних).
Пам’ятки архітектури Уманського району
Загальнодержавного значення .
М.Умань
Парк « Софіївка » -1796р
Торгові ряди -1838р
Успенський костьол -1826р
Уманський район
С. пугачівка « Троїцька церква »-1761р
Історико — культурний об’єкт
М.Умань ( поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана)- 1997